Татуювання – це процес нанесення перманентного (стійкого) малюнка на тіло, методом місцевого травмування шкірного покриву з внесенням до підшкірної клітковини кольорового пігменту. Для багатьох це, крім всього, спосіб індивідуалізації, виділення себе із загальної маси. Воно додає тілу унікальні, не передбачені природою деталі, які відрізняють його володаря, частково навіть виражають його суть.

Найдавніші відомі нам татуювання датуються IV тисячоліттям до нашої ери. Їх володарі – єгипетські мумії, які, мабуть, можуть потрапити в Книгу рекордів Гіннесу, як власники найдовговічніших натільних малюнків. Другою батьківщиною такого своєрідного виду живопису в стародавні часи стали Японія та Китай, де татуювання розширило сфери свого використання – ними найчастіше помічали злочинців.

Практика мітити за допомогою татуювання рабів і злодіїв дійшла й до нашого часу: літерою D мітили дезертирів в Британії під час першої світової війни; нацисти «вибивали» номери жертвам концтаборів.

Термін «тату» – походить з Полінезії (на діалекті Таїті слово «татау» позначає малюнок). Чоловіки племені Маорі наносили татуювання на все обличчя, жінки обмежувалися областю губ і підборіддя. Кожен малюнок був унікальним і мав на меті підсилити риси обличчя конкретної людини виразом гідності і внутрішньої сили.

У XVIII-XIX століттях британські моряки зображали на своїх спинах величезні розп'яття в надії, що це захистить їх від тілесних покарань, що широко практикувалися в англійському флоті. У арабів за найнадійніший захисний талісман вважалися татуювання цитат з Корану.

У 1891 році американець О'рейлі винайшов електричну тату-машинку, що замінила всілякі саморобні інструменти і пристосування.

Завдяки могутньому сплеску молодіжної культури 50-60-х років минулого століття з'явилося нове покоління тату-майстрів, творчі амбіції і сміливі експерименти яких знов піднесли татуювання до рангу мистецтва.

З татуюванням пов’язана велика кількість міфів та містифікацій.

Можна зробити тимчасове татуювання

Це найпоширеніший міф. Тимчасових тату на декілька місяців або років не існує. А всі чутки про них породжені малюнками, зробленими за допомогою фарб для перманентного макіяжу. Такі фарби містять хімічно нестабільні пігменти, які з часом обезбарвлюються але, як правило, нерівномірно, і малюнок просто блякне і втрачає форму. Через індивідуальні особливості шкіри частинки пігменту можуть розпадатися не до кінця, залишаючи пособі неестетичні плями. Крім того, практично неможливо ввести фарбу рівномірно на чітко визначену глибину: якщо трохи вище – вона дуже швидко зникне, якщо трохи нижче – залишиться назавжди. Дійсно тимчасовим тату можна назвати розпис хною. Мистецтво розпису по тілу хною – менді – досить широко поширено на Середньому Сході, в Індії, Індонезії і Північній Африці. Це самий довготривалий зі всіх способів неперманентного прикрашання тіла. Такий малюнок триматиметься на шкірі 2-3 тижні.

Нанесення татуювання може бути небезпечне для здоров'я

Ризик дійсно існує, але тільки якщо тату-майстер не дотримується санітарних норм. Він має працювати в стерильних медичних рукавичках і використовувати одноразові голки і витратні матеріали.

Процес загоєння татуйованної ділянки шкіри в середньому займає 7 днів. Тому протягом тижня шкіра на цьому місці виглядатиме почервонілою і запаленою.

З татуюванням на тілі неможливо влаштуватися на роботу

Доля правди є. Деякі працедавці пред'являють до своїх майбутніх підлеглих такі вимоги, щоправда, з обмовкою «на видимих ділянках тіла». Так, наприклад, з пірсингом і татуюваннями на неприкритих одягом частинах тіла не стати бортпровідником або стюардесою.

Кращий анестетик при спілкуванні з тату- машинкою – алкоголь

Досить поширений міф. Татуюють настійно не радять користуватися цим методом. Алкоголь розширює судини і підвищує тиск, а значить, кров в процесі нанесення малюнка вимиватиме фарбу значно швидше, що може призвести по-перше, до повільнішого загоєння, а по-друге, до зменшення яскравості татуювання.

З часом будь-яка татуїровка блякне і розпливається.

Частка істини тут є, але в більшості випадків, тільки якщо малюнок на тілі зроблений не професіоналом і з використанням матеріалів низької якості. Крім того, велике значення для збереження кольору татуювання має індивідуальна пігментація шкіри. У будь-якому випадку, завжди є можливість відкоригувати малюнок.

Досі можна почути, що наколки – прерогатива злодіїв і «блатних», робляться виключно на зоні

Той, хто «забивається» на волі, порушує закон тюремної етики і може бути підданий екзекуції з боку колишніх зеків, якщо зустрітися з ними випадково в лазні або на пляжі.

Звичайно, не варто набивати на плечах і колінах восьмикінечні злодійські зірки. Якщо ти прийдеш з таким замовленням до нормального майстра, він проведе з тобою невеликий лікнеп і постарається схилити тебе до чого-небудь менш зобов'язуючого. Деякі «злодії в законі» взагалі уникають татуювань – це, типу, «палево» і таке інше. А щодо «биків» (себто не дуже вихованих хлопців схильних до агресії) _– якщо їм треба до тебе «докопатися», вони це зроблять у будь-якому випадку.

Єдина правда про татуювання, яку можна стверджувати, що багато хто робить їх під впливом моди. Але вона мінлива. Тому відноситися до її капризів слід з відомою часткою обережності. Якщо рішення зробити татуювання на своєму тілі продиктоване виключно модою, то не поспішаєте. Краще зробіть, наприклад, розпис  хною. Адже його куди простіше прибрати зі свого тіла, коли мода змінитися.